Активну співпрацю з венчурами із Силіконової долини ми почнемо вже у вересні

Залучити іноземних інвесторів в економіку Києва столична влада намагається шляхом проведення публічних заходів. Так, на Першому київському інвестиційному форумі в кінці березня презентувалася Стратегія розвитку Києва до 2025 р.
kcod

Зараз за підсумками форуму в роботі знаходяться близько 2,5 тис. проектів, повідомив Руслан Крамаренко, заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА). До вересня по більшій частині цих проектів буде завершено техніко-економічне обґрунтування і тендерна документація, запевнив Крамаренко.

Також в інтерв'ю РБК-Україна він розповів про результати квітневого форуму венчурів з Кремнієвої долини в Києві.

РБК-Україна: Який сумарний підсумок форуму венчурів?

Руслан Крамаренко: Київ отримав дуже позитивний досвід, хоча не обійшлося без казусів. У перший день свого візиту венчури були у посла США Джона Теффта, який розповів, що вони потрапили в дуже корумповану країну. Але вже до кінця цього ж дня настрій венчурів значно покращився - вони побачили наші дата-центри, наш рівень проникнення Інтернету. Враження від слів посла, таким чином, було нівельовано.
До речі, мало хто вірив, що нам вдасться провести форум такого рівня. Багато хто намагався зробити аналогічний проект - і Наталія Королевська, і Вікторія Тігіпко. Але вдалося провести форум саме нам.
Особлива удача в тому, що раніше бізнес-інкубатори і власники стартапів рекламували виключно себе. А ми змогли побудувати міст між Києвом і Силіконової долиною.

РБК-України: Головне, щоб по цьому мосту рух став двостороннім. Які реакції з боку венчурів?

Руслан Крамаренко: Наприклад, 70% з венчурів, які приїжджали, відвідають Євро-2012. Тобто, приїдуть вони вже не одні, а сім'ями та друзями. Це, звичайно, можна розцінювати як жарт, але це важливий контакт - емоційний. І він встановлений.
А якщо говорити зовсім серйозно - вони готові працювати з нами. Майже всі дали свої фідбеки, в яких передбачені варіанти співпраці, від запуску систем навчання для бажаючих робити стартапи - до більш масштабних програм, що включають інвестування в проекти. Перший освітній модуль в Києві пройде наприкінці червня.
Майже всі з венчурів, які відвідали форум, - люди з багатими біографіями. Багато з Азії, Європи. Вони вже пройшли той непростий шлях, який ми тільки починаємо. Тому вони відкриті до нових форм роботи.
Ми придумали кілька розумних робочих схем. Внутрішні консультації за цими схемами завершуються. І коли венчури приїдуть на футбол, ми розбавимо їхній відпочинок роботою. Літо буде зайнято організаційним періодом, а активна співпраця почнемо вже у вересні.

РБК-Україна: Наскільки відомо, венчури вже вибрали кілька стартапів під фінансування.

Руслан Крамаренко: Було представлено 20 стартапів, вибрали три. Активні переговори зараз йдуть з Best.Ua. Більш детально розповісти не можу, оскільки переговори йдуть безпосередньо і я не можу порушувати таємницю переговорів.
Але в найближчих планах розширити київський конкурс - зробити всеукраїнський конкурс IT-проектів. Силіконовій долині цікаві дуже багато напрямків в області IT-технологій. У той же час, місту цікавіше проекти, пов'язані з реальним міським господарством.

РБК-Україна: В той же час, програма «розумних світлофорів» впроваджується вже мінімум п'ять років.

Руслан Крамаренко: Це ті проекти, які впроваджувалися, але недовпроваджувались. І в цьому складність. Так, я з першого дня хочу, щоб працювали світлові табло на Бажана і Теліги, але там теж свої хвости - кримінальні справи, незавершені тендера, арештоване обладнання. У червні, начебто, ці табло повинні почати працювати. Але це я до того, що перебудовувати завжди важче, ніж будувати з нуля.

РБК-Україна: В центрі уваги на форумі венчурів був проект Bionic Hill. Які його перспективи? Або це стане черговим прекрасним проектом, який зависне на півдорозі до реалізації?

Руслан Крамаренко: Цей проект не був у центрі уваги венчурів. Ми на його прикладі хотіли показати масштаби, з якими ми можемо працювати, кількість наших IT-фахівців.
До речі, кількість IT-фахівців підтвердив і Теффт, і статистика його підтверджує - Україна входить до п'ятірки провідних країн за цим показником. А з офшорного програмування - до трійки лідерів.
Тому Bionic Hill був представлений як абсолютно реальний проект - у нас ведуться переговори з компаніями, які можуть відкрити в ньому свої офіси.
Прожектом саме, як «Київ Сіті», чия історія тягнеться з 2001 р., Bionic Hill не стане, тому що земля під ним не знаходиться в міській власності. Це приватна ініціатива і місту тут необхідно просто не заважати.

РБК-Україна: Компанія, якій належить ділянка, хотіла спочатку будувати житло, але потім у неї щось не заладилося. І тому народилася ідея Bionic Hill?

Руслан Крамаренко: Ідея будівництва чергового спального району, вважаю, трохи невірна. Спочатку треба створювати робочі місця, а потім уже будувати житловий район. А робочі місця можна створити там, де є недорога оренда.

РБК-Україна: Є якісь гарантії, що у разі запуску Bionic Hill він не перетвориться в мегаофіс з дешевими приміщеннями для всіх бажаючих, а не IT-компаній?

Руслан Крамаренко: По-перше, ми позиціонуємо Bionic Hill як IT-містечко. Відповідно, ведемо переговори саме з профільними компаніями.
По-друге, депутати Верховної Ради зараз розробляють два законопроекти - по технопаркам і інноваційним паркам. Ми маємо намір, у разі ухвалення цих законів, надати Bionic Hill саме такий статус. В законах будуть прописані критерії, що визначають компанії, які беруть участь у створенні і роботі технопарків.
Крім того, якщо ми з центру міста перемістимо на околицю офісні приміщення, городяни будуть тільки щасливі.

РБК-України: Безумовно. Більшість учасників опитування РБК-Україна визначили розширення інфраструктури лівого берега як пріоритет у розвитку Києва. Але все одно в такого роду проектах криється ризик. Наприклад, російське Сколково.

Руслан Крамаренко: Але ми ж не маємо ілюзій і не збираємося будувати чергове Сколково або Силіконову долину. Наступати на чужі граблі ми не маємо наміру - Україна таке не потягне. Бюджет того ж Сколково - близько 50 млрд дол, при щорічних інвестиціях в районі 5 млрд дол.. Про такі цифри і мова не йде.
Ми відштовхуємося від реалій. Наприклад, IBM збирається побудувати центр обслуговування своїх клієнтів в країнах Східної Європи - на 2,5-3 тис. робочих місць. І ми беремо участь в цьому конкурсі. І це не єдиний приклад - дуже багато компаній розглядають можливість перенесення своїх офісів із Західної Європи до Східної.
З іншого боку, місту потрібні офісні приміщення, які дадуть місту певні податкові і орендні надходження. Крім того, як показав досвід Силіконової долини, концентрація фахівців в одній локації зручна самим компаніям - вони, звичайно, перетікають з компанії в компанію, але нікуди не діваються.
Завдяки інноваційному парку планується створення 35 тис. нових робочих місць, які забезпечать зростання валового регіонального продукту і надходження тільки ПДФО не менше 600 млн грн на рік. Зі свого боку місто гарантує підтримку проекту Bionic Hill і бере на себе витрати по будівництву дороги до парку і проведення всіх необхідних інженерних мереж.

РБК-Україна: До речі, ідея, що обговорювалася ще в минулому році - створення муніципального IT-містечка. Ця ідея піднімалася на зустрічі з венчурами? На якому етапі проект?

Руслан Крамаренко: Після спілкування з венчурами я остаточно зрозумів, що створення комунального бізнес-інкубатора - це утопія.
Припустимо, створимо ми цей бізнес-інкубатор. Що це буде означати? Дешеву оренду і якусь фінансову підтримку від міста.
Що буде далі? Обов'язково подзвонить якась досить шанована людина і попросить за «дуже хорошу компанію», якій потрібні, умовно, 150 кв. м недорогої оренди і деяка кількість грошей. При наявності в столиці неймовірної кількості таких шанованих людей, ми офіс заповнимо за тиждень.
Вигнати цих людей з офісу буде вже неможливо. І на виході ми не отримаємо не те що IT-містечко, але, в кращому разі, там не буде офшорних компаній.

РБК-Україна: Не факт, що не буде офшорних компаній.

Руслан Крамаренко: Саме так, не факт. Тому зі спілкування з венчурами я виніс, що правильніше створити умови для розвитку бізнес-інкубаторів, налагодити навчання стартаперів та допомогти їм з просуванням. Для міста це краще, оскільки через такі проекти громада теж братиме участь в цих бізнесах.
Враховуючи, що проекти були з усією України, ми можемо саме в Києві налагодити реалізацію проектів та бізнес-інкубаторів.

РБК-Україна: Участь у бізнесі - це зрозуміло. Але як приватні бізнес-інкубатори можуть співпрацювати з містом, є приклади?


Руслан Крамаренко: Наприклад, схема руху міського транспорту народилася в приватному бізнес-інкубаторі. «Картка киянина» - теж. Ідея «Картки школяра» прийшла зі шкільного конкурсу проектів.
Наша задача, щоб ці підприємці залишалися тут, працювали тут. Саме в цьому головна задача міста. У нас ніша інкубаторів не зайнята, хоча створюється стартапів все більше. В результаті все більше число проектів шукає підтримку в Росії, Європі та США.
І самі венчури рекомендували бізнес-інкубаторам поменше займатися глобалістикою і побільше - рішенням локальних задач, в межах міста, країни. Цьому процесу треба посприяти, щоб фахівці не шукали інші місця для реалізації своїх ідей. Інакше програмістів-гастарбайтерів в світі буде дуже багато, а тут не буде програмістів. Тут повинен бути попит на IT-фахівців.

РБК-Україна: У якому форматі приватні інкубатори можуть співпрацювати зі стартаперми та з містом?

Руслан Крамаренко: Це їх право вибирати, в якій формі співпрацювати. Я в минулому році відвідував Кремнієву долину і зустрічався з керівниками найбільших інкубаторів. У США кількість претендентів на одне місце, наприклад в Y Combinator і 500 Startups, часто перевищує конкурс в Стенфордському університеті.
Є два основних підходи - одні інкубатори надають консалтингові послуги і допомагають презентувати проект інвестору, інші - забезпечують майбутніх підприємців офісом, фінансами і технічною базою.
Класичний інкубатор надає компанії інфраструктуру, офіс, організовує освітні заходи. В деяких випадках також пропонуються невеликі інвестиції.
Ще один тип інкубаторів називається акселераторами. Вони працюють з проектом індивідуально, залучаючи фінансові ресурси і досвідчених експертів-менторів. Головне завдання акселераторів полягає в тому, щоб спільно з стартаперами за обмежений період створити інвестиційно-привабливий продукт на рівні робочої версії або прототипу.
Взаємовідносини стартапера з інкубатором можуть будуватися як на платній, так і на безкоштовній основі. У першому випадку за фіксовану плату підприємець отримує доступ до навчальної програми, семінарів і коучингової сесії. Або за розміщення стартапа інкубатор отримує невелику частку в бізнесі.

РБК-України: Зрозуміло, що перший варіант, коли підприємець зберігає за собою право на бізнес, більш прийнятно. Але тоді він повинен мати 10-20 тис. дол на консалтингові послуги, на початкові вкладення. Чи можливо на цьому етапі участь міста, наприклад пільгове кредитування такого навчання?

Руслан Крамаренко: Я бачу інше рішення. Є ряд організацій, які дають гранти на подібне навчання. Це не кредит, який треба повертати. Місто в цей ситуації може виступити посередником - допомагати стартаперам правильно оформляти грантові заявки і знаходити для них оптимального донора.
Але! Для цього місто має наростити «відсоток засвоюваності» грантів. Грубо кажучи, скласти для себе певну успішну кредитну історію. Поки на рахунку міста мінімальна кількість грантів, я маю на увазі всі сфери. А той, хто коли-небудь працював в цій сфері, знає, що найважче дається перший грант, наступні даються легше.
У зв'язку з цим ми зараз ставимо завдання для всіх міських служб відпрацювати всі можливі варіанти по грантовим програмам, і цілитися не на ті, де дають більше грошей, а на ті, які зможемо максимально швидко реалізувати. Коли у нас вже буде якась історія успішної роботи з грантами, нам буде легше отримувати нові, буде відпрацьований алгоритм і буде створена своя репутація на цьому ринку.

РБК-Україна: Венчура розглядали проекти з управління міським господарством, зокрема, транспортними потоками?

Руслан Крамаренко: Зараз компанія BSG за підтримки Фонду «Ефективне управління» зосередилася на розробці централізованої системи управління транспортом. До липня-серпня повинні дати своє бачення з цього питання.

РБК-Україна: Важливий момент розвитку транспортної складової - будівництво метро на Троєщину. Чи будуть інвестиції, чиї і на яких умовах?

Руслан Крамаренко: З моєї точки зору, це найцікавіший з існуючих проектів. По-перше, не так велика протяжність цієї гілки.
По-друге, це лівий берег, значить, глибина залягання буде невелика - навіть якщо будувати по вул. Маяковського. А це суттєво знижує і вартість робіт, і швидкість введення в експлуатацію. Крім того, ця гілка може тарифікуватися за окремою сіткою, зі своїм рухомим складом.
Зараз дев'ять компаній подали свої пропозиції на розробку бізнес-плану та схеми фінансового закриття процесу. Відповісти сьогодні на запитання, коли, які і на яких умовах зайдуть гроші, неможливо.
Першого червня пройде розкриття документації. Отже, на березень 2013 р. буде проведено конкурс на залучення інвестора за розробленою схемою фінансування.
А сьогодні треба врахувати витрати, які вже зроблені, вартість землі. Необхідно буде зрозуміти рівень собівартості та плати за проїзд. І потім вже буде формуватися бізнес-план.

РБК-Україна: Які компанії беруть участь в конкурсі?

Руслан Крамаренко: Французи, канадці, росіяни, німці. Немає жодної компанії-метелика. Інвесткоміссія буде проходити у відкритому режимі.

РБК-Україна: І по перехоплюючим паркінгам на в'їзді в місто: на якому етапі реалізація проекту?

Руслан Крамаренко: На етапі розробки документації та оформлення земельних ділянок, згідно з раніше заявленим планам. На найближчу сесію міськради буде винесено питання про землевідведення під КП «Київпарксервіс».

Спілкувався Антон Подлуцький