З кіосків ми отримуємо чверть можливих надходжень

komment
Заступник голови Київської адміністрації розповів «Коментарям» про майбутнє ларьків і парковок. І - хто побудує метро на Троєщину

Затверджено бюджет Києва на 2012 рік. Вилучення коштів до держбюджету складають всього 2,3 млн. грн. У 2011 році цей показник становив 1,5 млрд. грн. Проте також було і вилучення до держбюджету половини коштів від прибуткового податку. Очевидно, що щось суттєво змінилося у відносинах міської та центральної влади - причому на тлі далеко не кращого становища в економіці. Чим викликані такі маленькі вилучення?

Це погано?

Для Києва добре.

Необхідно завжди боротися за свій ресурс. Ми обгрунтували всі свої витрати і відстояли київський бюджет. Після прийняття нового Бюджетного кодексу, 50% надходжень від прибуткового податку автоматично вилучаються до державного бюджету. Але крім цього розщеплення, є і вилучення. У 2010 році розщеплення не було, зате вилучення склало 6,4 млрд. грн. У міста ж залишилося 3,8 млрд. грн. У 2011 році з'явилося розщеплення - із загального обсягу надходжень в 12 млрд. грн., 6 млрд. грн. відразу пішло до держбюджету. Крім того, в 2011 році було і вилучення в 1,5 млрд. грн. В результаті місту залишили 4,5 млрд. грн. А в цьому році при прогнозованому надходженні в 14 млрд. грн., До держбюджету автоматично піде 7 млрд. грн., Зате вилучення практично нульове. У розпорядженні міста залишаються ті ж 7 млрд. грн.

Згадуючи про прибутковий податок - чи виконав у минулому році уряд доручення глави держави про повернення Києву всього обсягу надходжень?

На сьогоднішній день це доручення не виконано. Ми регулярно подаємо відповідний запит в Мінфін. Сподіваємося, що новий міністр фінансів вирішить це питання позитивно для нас. Перша стаття Бюджетного кодексу говорить про принципи рівності всіх учасників бюджетного процесу. І виходить, що ситуація в Києві не відповідає навіть першої статті Кодексу - це єдине місто, у якого відразу забирають 50% прибуткового.

Згідно з бюджетом Києва на 2011 рік «Київреклама» та «Київметрополітен» повинні були перераховувати в міську казну 80% всіх надходжень від розміщення реклами. У бюджеті-2012 цей показник знизили до 70%. Чому міська влада пішла на таке скорочення?

У 2008-2010 роках розщеплення від реклами було на рівні 50% або 60%. І тільки в 2011 році ми встановили вилучення на рівні 80%, після чого стали свідками ситуації, коли тому ж КП «Київреклама» необхідні додаткові кошти на демонтаж рекламних носіїв і приведення в порядок вулиць. До того ж наближається Євро-2012 і існують виставлені УЄФА вимоги за кількістю рекламних щитів в 1,5-кілометровій зоні навколо НСК «Олімпійський». Це і є основна причина зниження обсягу вилучення. З іншого боку якщо в 2010 році ми контролювали розщеплення, то в 2011 вже практично немає. Обсяг коштів, який почав надходити з 2011 року за розміщення реклами, збільшився в кілька разів завдяки легалізації ринку. Запланований на поточний рік обсяг вилучення від реклами в 70% тільки по «Київрекламі» складе близько 110 млн. грн.

До речі, в поточному році до двох зазначених комунальних підприємств додали і КП «Київпастранс». Чому раніше з цього підприємства не стягували суми за розміщення реклами?

Справа в тому, що «Київпастранс», як власне і всі підприємства, що займаються громадськими перевезеннями у всьому світі - збиткова структура. Тому даний дохід залишався самому підприємству.

Тоді чому вилучення заплановані в поточному році?

Враховуючи те, що місто тепер щомісяця датує це підприємство в розмірі 30-40 млн. грн., Ми вирішили все ж таки вилучати доходи від розміщення реклами.

Виходячи з яких розрахунків в доходах бюджету Києва передбачені надходження від паркувального збору за все на рівні 30 млн. грн. на рік? Не мало це? Наприклад, начальник столичного ГУМВС Олексій Крикун вважає, що навіть за найбільш приблизними підрахунками загальний обсяг коштів в оплату послуг паркування у столиці лише за день перевищує 1 млн. грн.

Я бачив різні розрахунки. Навіть один, який показував, що від паркувального збору можна зібрати 1,8 млрд. грн. на рік. Якщо можна було б зібрати такі кошти, то ця стаття доходів бюджету стала б однією з основних, і ми б не мали жодних проблем з транспортом. Але це фантастичні розрахунки. Якщо повернутися в реальне життя, то за весь 2010 рік від паркувального збору ми отримали всього близько 5,5 млн. грн. Це з 10 тис. офіційних машиномісць на парковках. У 2011 році ми вже отримали 16,5 млн. грн, а кількість машиномісць збільшилася до 25 тис. Це питання тіні. Коли ми провели інвентаризацію, виявилося, що всього в місті 60 тис. машиномісць. І сьогодні спільно з правоохоронцями, за підтримки пана Крикуна, ми наводимо порядок і виводимо з тіні ці паркувальні майданчики. В принципі, ми бачимо, що при максимально швидкій легалізації ринку, можна отримувати близько 70 млн. грн. від цього збору.

Чи є у міста кошти на закупівлю і установку паркоматів?

Кошти насправді є. Ми розуміємо, що на це необхідно близько 20 млн. грн. Але ми вважаємо, що місто не повинно витрачати на це гроші. У середу (15 лютого - Ред.) Ми оголосимо про інвестиційний конкурс та залучимо інвестора для реалізації цього проекту. Інвестор ставить паркомат, і до моменту окупності цього проекту з урахуванням прибутку інвестора ми йому перераховуємо частину коштів від обсягу виручки за даними паркоматами. Після того, як паркомат буде окуплений, він переходить у комунальну власність.

Крім інших главків, ви куруєте управління внутрішньої торгівлі та побутового обслуговування населення. Нещодавно саме цьому управлінню віддали всі дозвільні процедури по ринку МАФів у столиці. Неодноразово доводилося чути про те, що сьогодні, по суті, йде консолідація ринку навколо п'яти-десяти великих гравців, у яких у власності десятки яток. А власників одного або кількох кіосків банально витісняють з ринку. Як ви могли б прокоментувати це твердження?

Олександр Попов доручив Людмилі Денисюк (екс-начальник ГУ з питань реклами Києва і чинний начальник ГУ промислової, науково-технічної та інноваційної політики Києва - Ред.) Займатися питанням МАФів. Саме вона займається цим процесом. Я можу лише сказати про заплановані обсяги надходжень від кіосків. Якщо в 2010 році від МАФів місто не отримало ні копійки, то вже в 2011 - 22,5 млн. грн. А в цьому році плануємо отримати 55 млн. грн. Тут питання не в укрупненні тих чи інших гравців ринку, а в наведенні порядку в частині забезпечення безпеки тих же пасажирів громадського транспорту. Я вважаю, що навіть при зменшенні кількості кіосків, - а сьогодні їх більше 12 000, - від них можна отримувати до 200 млн. грн. на рік.

Тобто заплановані на поточний рік доходи від МАФів в 55 млн. грн. складають лише чверть усіх можливих надходжень?

Так.

Управління внутрішньої торгівлі відповідає і за розвиток мережі так званих «магазинів крокової доступності». Чи не перетворюється цей проект фактично у просування на столичний ринок потрібних компаній? Приміром, на Бессарабці в жовтні саме в рамках цієї мережі відкрили фірмовий магазин «М'ясна весна». А цей виробник, як відомо, контролюється структурами віце-прем'єра Бориса Колесникова. Між іншим, адже саме за перетворення проекту в подібного роду бізнес Олександр Попов звільнив влітку начальника зазначеного главку Ігоря Шовкуна.

Вважаю, що це не зовсім коректні паралелі. Якщо взяти ту ж «М'ясну весну» - тут немає ніяких індульгенцій. Це питання оренди торгових площ у Бессарабського ринку. З іншого боку - це фірмовий магазин виробника, і ціни в цьому магазині трохи нижче, ніж у роздрібній мережі. Подібних магазинів різних виробників по місту вже більше сотні. А Ігоря Шовкуна звільнили за те, що він під егідою мережі «магазинів крокової доступності» відкрив звичайну «наливайку».

На яких умовах і в кого місто має намір залучити кошти на будівництво четвертої гілки метро - на Троєщину?

Є один шлях - це бюджетне фінансування. Але ми бачили, скільки будувався Дарницький міст, скільки будується Подільсько-Воскресенський міст. Це неритмічні платежі і відповідне подорожчання робіт. Є другий шлях - це товарний кредит, який ми відпрацьовуємо з китайськими і японськими компаніями. Він прискорює терміни будівництва, але, з іншого боку, в рамках такого кредиту існують зобов'язання по використанню обладнання або робочої сили з Китаю або Японії. І третій варіант - це створення консорціуму із залученням у світових фінансових інститутів коштів на цей проект і з подальшою передачею гілки метро в концесію.

Хто з фінансових інститутів уже зацікавився участю у цьому проекті?

Свою зацікавленість висловили російські Ощадбанк і Зовнішекономбанк, а також український Укрексімбанк. Чому саме вони - поки тільки ці банки найкраще розуміють специфіку роботи в Україні. Щоб зрозуміти на яких умовах вони будуть інвестувати в проект, потрібен бізнес-план, якого ще немає. У нас є проектна документація щодо будівництва цієї гілки, розроблена ще в 1986 році. Думаю, до червня ми розробимо необхідний бізнес-план. Якщо не вийде - залишається товарний кредит і бюджетні кошти.

Але, принаймні, про те, що гілка пройде саме по проспекту Маяковського, а не по вулиці Бальзака, рішення вже прийнято ...

Це покаже транспортна схема, яка також буде розроблена в поточному році.

Тобто в питанні - де саме пролягатиме метро - крапки ще не поставлено?

Варіант з Маяковського в кілька разів дорожче, ніж варіант з Бальзака. Але враховуючи те, як сьогодні розвивається Троєщина, вибравши варіант з Маяковського, ми отримуємо метро в центрі житлового масиву, що більш перспективно. Однак тоді ми паралізуємо на час будівництва весь проспект. Що це означатиме для Троєщини - зрозуміти не важко.